Пастернак

Пастернак (Pastinaca sativa) – двулетняя або багаторічна овочева культура з сімейства Зонтичних, щось середнє між білою морквою і петрушкою. З усього трав’янистої рослини найчастіше використовують кореневище, так званий білий корінь пастернаку.

Звідки взявся «білий корінь»?

Єдиної думки про те, де вперше люди зустріли пастернак, вчені-ботаніки не мають, так як рослина росте і в Сибіру, і в Європі і на Кавказі. Але багато експертів називають батьківщиною пастернака саме Північну Європу, бо там культура найбільш популярна. Записи стародавнього ботанічного спільноти свідчить про те, що спочатку овоч часто плутали з морквою, яка тоді також мала білуватий або фіолетовий відтінок і не мала знайомим нам солодкуватим смаком. Але й сама культура в давнину не була схожа на сучасний пастернак, рослина було низькорослим, а коренеплід жорсткіше.

Культивувати пастернак почали римляни ще в часи великого просування на Північ. Вони помітили, що в помірному кліматі рослина краще розвивається, так були виведені нові сорти пастернака: з більш великим кореневищем і приємніше на смак. Сучасна овочева культура поширена по всій помірній кліматичній широті. Його також називають «пустарнак», «польовий борщ», «поповник», «стволье» або «козелки».

Застосування пастернака в кулінарії

Білий коренеплід сьогодні більше вживають як прянощі, ніж як овочеву культуру. Для додання блюдам особливого аромату корінь кладуть у перші страви, гарніри, салати або тушковані овочі. Іноді пряність зустрічається в хмільних напоїв (пиво, квас) і навіть в десертах.

У будь-якій кулінарній книзі можна відшукати рецепт приготування класичного бульйону, де серед обов’язкових овочів «для навару» (кореня петрушки і цибулі) буде значитися і білий корінь пастернаку. Страва набуває особливий аромат, рідина стає щільніше. Сам же корінь згодом не їдять, а видаляють з страви.

Коренеплід можна запекти або посмажити у фритюрі. Такий спосіб приготування пастернака популярний серед нордичних народностей. У цьому вигляді пастернак традиційно подають до різдвяного столу. На основі кореня готуються настоянки від кашлю та застуди.

До кінця XV – початку XVI століть (коли в Європу був завезений картопля) пастернак в парі з бруквою або ріпою входили до складу будь-якого овочевого супу і соте. Сьогодні люди, які піклуються про свою фігуру, продовжують замінювати калорійні бульби картоплі низькокалорійним коренем пастернака. Відваривши і подрібнити білий корінь в пюре, вийде відмінна страва – злегка солодкувате і пряне.

В залежності від того, який смаковий ефект потрібно надати страві, використовують великі або дрібні коріння пастернаку: маленькі – солодкі, а ось великі – душистее.

Заготовити «польовий борщ» на зиму також можна у кілька способів. Корінці сушать, засолюють або зберігають свіжими.

Пастернак: корисні властивості і протипоказання

Рецепти народної медицини, де зустрічається пастернак, складені в основному для боротьби з болем. Настої з кореня застосовуються як сечогінний або збуджуючий засіб. Є рецепти від кашлю, для відновлення сил після хвороби, для підняття апетиту. У курсі лікування вітиліго (захворювання шкіри) є методи з застосуванням екстракту рослини.

Овочева культура дуже корисна і дієва для зміцнення стінок кровоносних судин, при стимулюванні залоз органів внутрішньої секреції, при дробленні і виведення каменів, при відновленні метаболізму. Рослина знайшло своє відображення у багатьох зілля від різних захворювань.

Правда, у пастернака є і протипоказання. Людям, у яких від природи дуже бліда шкіра, слід утримуватися від вживання овоча, так як речовини, що містяться в ньому, підвищують світлочутливість тканин епідермісу.

Склад та енергетична цінність пастернака

Білий корінь корисний тому, що в ньому дуже багато необхідних людині вітамінів і мінеральних речовин (причому, більше, ніж у моркві). Багато фосфору, кремнію і калію. З органічних речовин: крохмаль, білки, клітковина, пектин, ефірні жири.

Корінь пастернаку – дуже низькокалорійний продукт. У 100 г речовини – всього 47 кКал: жирів – 0,5%, білків – 1,4%, вуглеводів – трохи більше 9%.